Технологія обробітку та збирання ячменю на торф`яно-болотних грунтах з комплексом прийомів по їх

1,46

0,58

1

1

1

1

1

0,58

1

Причіп-ємність

ПСЄ-Ф-18

0,7

1,46

1,02

1

1

1

1

1

1,02

1

3. Універсальні навантажувальні засоби

Навантажувач

ТО-25

0,4

1,46

0,58

1

1

1

1

1

0,58

1

Екскл-р навантажувач

ТО-49

0,1

1,46

0,146

1

1

1

1

1

0,146

1

4. Машини для основного обробітку грунту

Плуги напівнавісні

ППН-8-30 / 50

0,5

1,46

0,73

1,00

1

1

1

1

0,73

1

Агрегат почвообр.

АРК-4

0,5

1,46

0,73

1,00

1

1

1

1

0,73

1

Пристосування до плугів

ПВР-3, 5

0,3

1,46

0,438

1,00

1

1

1

1

0,438

1

5. Машини для поверхневого обробітку грунту

5.1. Борони дискові

Борони дискові

БПД-5МW

0,5

1,46

0,73

1,00

1

1

1

1

0,73

1

5.2. Борони зубові

Борони зубові

Л-302

35

1,46

51,1

1,00

1

1

1

1

51,1

51

5.3. Культиватори для суцільного обробітку грунту

Культиватори

ККС-12

0,5

1,46

0,73

1,00

1

1

1

1

0,73

1

5.4. Чизельная культиватори

Культів чизельной

КЧН-5, 4

1,7

1,46

2,48

1,00

1

1

1

1

2,48

2

2

Катки

ЗККШ-6

1

1,46

1,46

1,00

1

1

1

1

1,46

1

Катки комбинир.

АКШ-9

0,5

1,46

0,73

1,00

1

1

1

1

0,73

1

6. Машини для підготовки і внесення мінеральних добрив і вапнякових матеріалів

Агрегат (внес. хв. Мінеральні)

АВУ-07

0,4

1,46

0,58

1

1

1

1

1

0,58

1

7. Машини для внесення органічних добрив

Вніс. органіки

ПРТ-11

0,8

1,46

При заповненні табл.2.1 до граф 1, 2, 3, 4 вносяться дані з табл. 2.1 [1] нормативів для середніх умов на 1000 га. У графах 5, 6 проставляються площі ріллі або посіву (посадки) культури для умов господарства в тис. га, у графі 7 кількість машин, підрахована за формулою 2.2. [1]

Поправочні коефіцієнти (графи 8, 9, 10, 11) приймаються за таблицями 2.3 -2.5 [3]. Значення коефіцієнта K _{поправоч} (графа 12, табл. 2.2) дорівнює добутку коефіцієнтів K _пу K _з K _у K _в = K _{поправоч.} ​​Дані графи 13 виходять шляхом множення відповідного значення графи 7 на графу 12.

Коефіцієнтом K _пу враховуються природні умови господарства.

Значення коефіцієнта K _пу дані для двох видів грунтів: мінеральних і торф'яно-болотних. Якщо в господарстві обидва типи грунтів, то чисельне значення коефіцієнта визначається з урахуванням їх питомої ваги за формулою

;

де K _{пу (м),} K _{пу (т.б.)} - поправочні коефіцієнти за природними умовами відповідно для мінеральних і торф'яно-болотних грунтів;

F _м, F _тб - площа мінеральних і торф'яно-болотних грунтів в господарстві.

До _пу = 1 так як мінеральні грунту в господарстві відсутні (див. умова).

Використання в розрахунках коефіцієнта K _пу для різних типів машин залежить від виду сільськогосподарських робіт, які цими машинами виконуються.

Роботи, на яких продуктивність машин залежить від нормоутворюючих природних факторів, тобто робота машин пов'язана з обробки грунту, значення K _пу приймають по табл. 2.3. [1]

Для робіт, на яких продуктивність практично не залежить від природних умов (робота машин на стаціонарі, вантажно-розвантажувальні, транспортні, розкидання добрив, прибирання соломи та ін), значення K _пу приймається рівним одиниці, тобто K _пу = 1, 0.

Чисельні значення коефіцієнтів K _з, враховують потребу в тракторах в залежності від структури посівних площ, наведені в табл. 2.4. Уточнення потреби в тракторах класу 3.0 та 5.0 проводиться за питомою вагою площі озимих та зяблевої оранки в площі ріллі, класу 1.4 за площею просапних культур і трав на сінаж, причому значення коефіцієнта K _з приймається більшою з зазначених у табл. 2.4 [1] для просапних або трав на сінаж.

Значення коефіцієнта визначається за питомою вагою площі ріллі:

_Вага = .

За значеннями питомої ваги площі ріллі, таблиці 2,4, вибираємо значення коефіцієнта К _с для тракторів класу тяги 3,0-5,0. К _з = 0,7.

У залежності від прибирається культури, питомої ваги площі ріллі і класу трактора вибираємо коефіцієнт.

Значення коефіцієнта K _в підраховується за виразом:

де T _добу - фактична тривалість роботи машини на добу, ч.

При T _добу <10 год значення K _в = 1,0.

Значення поправочних коефіцієнтів К _у наведені в таблиці 2,5, які залежать від урожайності с-г культур або норми внесення добрив і приймаються в розрахунках для груп машин, що виконують роботи не вказані в таблиці 2,5. Для машин, що виконують роботи не вказані в таблиці 2,5 коефіцієнт К _у приймають рівним одиниці. Знаходимо значення коефіцієнта залежно від урожайності продукції та найменування робіт.

Найменування робіт - прибирання зернових.

Урожайність зернових беремо з умови - 3.2т/га.

Вибираємо з таблиці 2,5 коефіцієнт К _у = 1.

3. Розробка технологічних карт вирощування і збирання ЯЧМЕНЮ

3.1 Обгрунтування обсягів і технології механізованих робіт

Вихідною інформацією для розробки технологічної карти є: площа, займана сільськогосподарською культурою, попередник культури, норми внесення органічних (восени під зяб або навесні під переорювання) і мінеральних (восени під зяб, навесні при посіві основне і при підгодівлі) добрив, обсяги розчинів хімічних засобів захисту рослин, терміни виконання механізованих робіт, врожайність і валові збори основної та побічної продукції, відстані перевезення вантажів.

Вихідні дані для розрахунку обсягів робіт технологічної карти представляються у вигляді табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Вихідні дані для розрахунку обсягу механізованих робіт при обробленні ячменю:

Технологічна карта, складається з взаємопов'язаних технологічної і технічної частин. І містить певну кількість граф, у яких заносяться показники технологічної операції. Економічна частина карти в даній курсовій роботі не розробляється для виключення дублювання при вивченні дисципліни «Економіка сільськогосподарського виробництва».

3.2 Розрахунок показників технологічної карти

Технологічна карта вирощування і збирання для різних сільськогосподарських культур представлена ​​у вигляді таблиці.

У графі 2 у суворій послідовності наводяться всі види робіт, які повинні виконуватися згідно з технологією, починаючи з підготовки грунту після збирання попередника і закінчуючи збиранням врожаю, а також одиниці виміру обсягу робіт по кожній операції.

У графі 3 проставляється одиниця виміру обсягу роботи (га, т, т).

Обсяг робіт (графа 4) заповнюється згідно з даними табл. 3.1.

Склад агрегату (графа 5, 6, 7) комплектується машинами з високою продуктивністю, що забезпечують високу якість робіт при мінімальних затратах праці і коштів.

Обслуговуючий персонал (графа 8 і 9) для виконання кожної операції розраховується за механізаторам і допоміжним робітником (якщо допоміжні робочі агрегат не обслуговують, то розрахунок проводиться тільки за механізаторам).

Підготовка грунту та внесення добрив;

№ 1-Дискування

= 1 × 2 × 1 = 2 приймаємо-2

= 0

де - Кількість механізаторів і допоміжних робітників, які обслуговують один агрегат при його роботі, чол;

= 14 / 7 = 2-коефіцієнт змінності.

Тривалість робочого дня Т _добу (графа 19) приймається 7; 10,5; 14; 21 годину, а при роботі з отрутохімікатами не більше 6 годин.

Визначення режимів роботи щодо тривалості робочого дня для групи взаємозалежних с.-г. операцій починають з основної технологічної операції (наприклад, посадка картоплі, посів зернових, внесення добрив тощо). Режим роботи агрегатів на допоміжних операціях цього процесу повинен відповідати режиму роботи агрегатів на основних операціях.

Календарні строки проведення робіт встановлюються згідно з рекомендаціями щодо початку робіт для середньої зони РБ (графа 10) [4], кількістю робочих днів (оптимальної тривалості) сільськогосподарських робіт, коефіцієнтом технічної готовності агрегатів До _т і метеоумови проведення польових робіт До _ім.

Продуктивність (вироблення) агрегату за зміну W _см (графа 12), витрата палива на одиницю виконаної роботи (графа 18), а також дані (графи 2, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 19) рекомендується приймати по [ 4].

Вироблення агрегату за календарний термін (графа 13) визначається як

де - Кількість робочих днів (графа 11);

Число нормо-змін (графа 14) на виконання заданої роботи

= 219.4/55, 65 = 3,94

де - Обсяг роботи.

Кількість агрегатів (графа 15) розраховується за висловом

.

приймаємо - n _а = 1

Число агрегатів (у разі дробового числа) збільшується до найближчого більшого цілого n _ф і коригується число робочих днів

.; Приймаємо D ф = 4 дні.

Витрати праці (графа 16 і 17) визначаються для механізаторів і допоміжних (інших) працівників

.

Потрібне кількість палива на весь обсяг робіт (графа 20) визначається

де - Питома витрата палива (графа 18), кг / га, т, ткм.

Аналогічно розраховуються показники і на інших операціях.

3.3 Побудова графіків використання тракторів і коригування їх потреби. Побудова графіка потреби в робочій силі

Після уточнення виконаних розрахунків за технологічною картою проводиться складання календарного плану роботи тракторів з одночасною побудовою і коректуванням графіка їх використання. По кожній марці тракторів спочатку приймаємо орієнтовна їх кількість за найбільшою кількістю агрегатів, виконують одну з операцій технологічної карти. Розробку плану (табл. 3, 2) починають з виписки найменувань та обсягів робіт з технологічної карти, виконуваних тракторами даної марки. Найменування робіт можна вказувати умовними позначеннями відповідними даній культурі та номером (шифру) графа 1 табл. 2.2 [1] операції за технологічною картою.

У календарному плані роботи (табл. 3.2) по кожному трактору наводяться значення трьох показників (кількість робочих днів, час роботи, витрата палива в кг). Години роботи визначаються з технологічної карти шляхом множення кількості нормо-змін (графа 14) на тривалість зміни (7 годин). Одночасно з заповненням календарного плану будується графік використання тракторів. Окремі роботи з операціям відкладаються у вигляді прямокутників з їх умовними позначеннями. Підстава прямокутника відповідає календарному терміну виконання даної роботи, а висота прямокутника-тривалості робочого дня в годинах.

Отже, площа прямокутника чисельно дорівнює календарним графіком роботи трактора.

Таблиця 3.2 Календарний план роботи тракторів Білорусь - 2522:

Календарний план роботи тракторів Білорусь - 1221:

Календарний план роботи тракторів Білорусь - 1522:

3.4 Визначення потреби в сільськогосподарських машинах і побудова плану-графіка їх використання

Обгрунтування потреби в сільськогосподарських машинах для обробітку ячменю.

Таблиця 3.3 Потреба в сільськогосподарських машинах для обробітку ячменю:

За табл. 4.3 потреба в сільськогосподарських машинах даної марки відповідає найбільшій їх кількості для виконання сільськогосподарських робіт за технологічною картою.

3.5 Визначення підсумкових показників технологічної карти

Для характеристики ефективності використання машинно-тракторного парку при обробленні сільськогосподарської культури визначають її підсумкові показники, які порівнюють з їх середніми значеннями по республіці, області, району чи передовим господарствам. Значення показників зводять в табл. 3,4. У навчальних цілях в показники не внесені експлуатаційні витрати грошових коштів.

Таблиця 3.4. Підсумкові показники технологічної карти по вирощуванню ячменю:

Методика визначення показників табл. 3,4. наступна.

Кількість тракторів визначається за графіками їх завантаження.

Кількість умовних тракторів - Х _е підраховують ч / га підсумовуванням добутків кількості фізичних тракторів даної марки Х _i, на коефіцієнт переведення W _{ЧЕ i} їх в умовні, чисельно рівний часовий еталонної виробітку.

Кількість N _см відпрацьованих нормо-змін на один фізичний трактор:

N _см = =

де Σ N - Сумарна кількість нормо-змін, відпрацьованих тракторами даної марки. Визначається шляхом підсумовування кількості нормо-змін (графа 14, технологічна карта) тракторів однієї і тієї ж марки;

Х - кількість тракторів даної марки.

Виробіток на один фізичний трактор даної марки при обробленні культури, пов. Га

W _ф = N _см W _ЧЕ Т _см = N _см W _СМЕ,

де W _СМЕ = W _ЧЕ Т _см - змінна еталонна вироблення трактора даної марки, пов. га / см.

Обсяг механізованих тракторних робіт при обробленні культури, ет.га:

Σ U = ΣN _{см i} W _{c ме i} = 424,97 +5,01 +56,23 = 486,21

де i - порядковий номер марки трактора.

Середній виробіток на один умовний трактор, пов. га:

W _пов = = ет.га.

Інтенсивність (щільність) механізованих тракторних робіт, ет.га / га:

П _мр = = ет.га / га

де F - площа оброблюваної культури.

Кількість витраченого палива на механізовані тракторні роботи, кг:

Q = Σqi = 8525,45 кг

де Qi - витрата палива на тракторних роботах однієї операції технологічної карти (графа 20).

Витрата палива на умовний еталонний гектар, кг / пов. га:

кг / пов. га.

Середній коефіцієнт використання тракторів:

К _і = .

де Д - Кількість фактично відпрацьованих днів тракторами кожної марки при виконанні операцій (графа 11, технологічної карти);

n - Фактичне число агрегатів, зайнятих на виконанні цієї операції;

Д _інв - кількість робочих днів на рік (без вихідних та святкових, Д _інв = 305);

Σ Х - кількість фізичних тракторів всіх марок.

Коефіцієнт змінності:

До _см = Σ N _см / Σ Д = 24,23 / 78 = 0,31

де Σ N _см - сумарна кількість нормо-змін, відпрацьованих усіма тракторами;

Σ Д - Сумарна кількість днів, відпрацьованих усіма тракторами.

Рівень механізації праці,%:

.

де Н _хутро - витрати праці механізаторів. Визначаються шляхом підсумовування витрат робочого часу (графа 16, технологічної карти) механізаторів за усіма операціями технологічної карти;

Н _доп - витрати праці допоміжних робітників. Визначаються шляхом підсумовування витрат робочого часу (графа 17, технологічної карти) допоміжних робітників за усіма операціями технологічної карти.

Витрати праці:

• на одиницю площі оброблюваної культури, ч / га;

Н _га = ч / га.

• на одиницю основної продукції, ч / т:

Н _кг = год / т.

де h - врожайність основної продукції оброблюваної культури, т / га.

Витрата палива:

• на одиницю площі оброблюваної культури, кг / га:

кг / га.

• на одиницю основної продукції, кг / т:

кг / т.

ВИСНОВОК

У цій роботі згідно з індивідуальним завданням була розроблена технологія обробітку та збирання ячменю на торф'яно-болотних грунтах з комплексом прийомів по окультурення торф'яно-болотних грунтів. Основні підсумкові показники були занесені в таблицю разом із середніми показниками по республіці, що дозволяє нам судити про ефективність розробленої технології обробітку ячменю.

У цій роботі, а саме в її графічної частини, наочно показані графіки використання тракторів, графік потреби в робочій силі що, дозволяє нам визначити постійний склад тракторної бригади. А на першому аркуші показана технологічна карта вирощування та збирання ячменю у вигляді таблиці, з технологічними показниками по кожній операції.

Розроблена технологія обробітку ячменю є найбільш доцільною для торф'яно-болотною грунту, так як показники карти практично не відрізняються від середніх показників по республіці.

При виконанні даної курсової роботи були закріплені теоретичні знання, і придбані навички з проектування механізованих процесів у рослинництві.

ЛІТЕРАТУРА

1. Методичні вказівки до курсової роботи з проектування механізованих процесів у рослинництві.

2. Довідник нормативів трудових і матеріальних витрат для ведення сільськогосподарського виробництва. -Мінськ: Бел НДІ аграрної економіки, 2002. - 440С.

3. Баранський О.М., Бодиль С.М., Босько В.А., Родів Є.Г. Комплектування машинно-тракторного парку. - Мн.: Ураджай, 1982. -94 С.

4. Індустріальні технології на меліорованих землях. / Р. А. Мишко, Г. Ф. Добиш, Ю.В. Будько та ін - Мн.: Ураджай, 1987.

5. Будько Ю.В., Добиш Г.Ф. Експлуатація машинна-трактарнага парку. - Мн.: Ураджай, 1998.

6. Експлуатація машинно-тракторного парку. Навчальний посібник для сільськогосподарських вузов. / А.П. Ляхов, А.В. Новиков, Ю.В. Будько та ін Под ред. Ю.В. Будько. -Мн.: Ураджай, 1991.

7. Стандарт підприємства СТП БАТУ 01.01-96. Вказівки з оформлення документів дипломного та курсового проектів. -Мн.: БАТУ, 1996.